Politico: Для українського президента-гумориста жарти скінчилися

Українському президенту-гумористу Володимиру Зеленському випав шанс показати себе з кращого боку.

Недільні парламентські вибори забезпечили новачкові в великій політиці пригнічує народний мандат на проведення реформ. А їх він обіцяв ще до президентських виборів в травні, які виграв у блискучій манері, розгромивши чинного президента Петра Порошенка.

Українці знову підтримали прагнення Зеленського поставити країну на нові рейки. Його недавно сформована партія “Слуга народу” – названа на честь комедійного телешоу, який приніс Зеленському всенародну любов – отримала в Раді понад 250 місць з 424.

Потужний мандат від електорату зміцнить позиції Зеленського всередині країни для зарубіжних переговорів зі Сходом і Заходом і дозволить йому добитися змін, які наобіцяв розчарованим і роздратованим виборцям.

Але якщо він і справді розраховує виконати свою обіцянку скинути статус-кво і поставити Україну на новий шлях, Зеленському краще поквапитися.

Як свідчать опитування громадської думки, українці хочуть трьох речей: зупинити виснажливу війну на Донбасі, провести реальні реформи проти корупції і підвищити рівень життя простих людей.

Новачок у великій політиці, Зеленський подавав себе як ліки від неохайності правлячого класу, обіцяючи, нарешті, прислухатися до думки народу. В ході загальнонаціональних теледебатів з Порошенком перед травневими виборами він заявив чинному президенту: “Я не ваш противник, я – ваш вирок”.

Тепер, заволодівши основними важелями політичної влади, Зеленському належить виконати свої обіцянки – в іншому випадку він втратить головну стадію своєї кар’єри.

Порядок денний нового президента – і наскільки йому вдасться вирішити проблеми виборців – буде залежати від урядових кадрів, починаючи з кабінету міністрів і прем’єра.

Зеленський натякав, що прем’єр-міністром хотів би бачити досвідченого економіста – мудрий крок, враховуючи його брак досвіду і конституцію, за якою відповідальність за економіку в значній мірі виходить за рамки його компетенції.

У Раді партію “Слуга народу” очолить давній союзник Зеленського і начальник його штабу Дмитро Разумков, видатний юрист і політичний консультант, чий батько в перші роки української незалежності був заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони. Інші гучні імена з партійного списку на слуху в ділових колах, ЗМІ та недержавному секторі.

 

Але кількома десятками позицій нижче йдуть вже зовсім невідомі депутати, приплили до великої політики в кільватері Зеленського. Як зауважив один спостерігач: “це настільки нові обличчя, що їх не знає навіть Гугл”.

Головне питання в тому, чи вистоять союзники Зеленського, ці або інші, перед одвічною тактикою українських олігархів і кар’єрних політиканів – шантажем і покупкою голосів. Окремі перебіжчики переважної більшості президентської партії “Слуга народу”, може, і не підірвуть, проте навіть поодиноких випадків повернення до старих правил буде досить, щоб очорнити репутацію Зеленського як незаігранного людини з боку і прихильника реальних змін.

Непросто буде Зеленському та, як він обіцяв, перезапустити українську економіку.

Через шановного союзника, колишнього міністра фінансів Олександра Данилюка, Зеленський вже заручився новою програмою допомоги від МВФ. Та й нові депутати Ради швидко наберуть милі на зустрічах з північноамериканськими та європейськими колегами – на тлі неослабної тиску Росії  (країна-агресор – відповідно до Закону України від 20.02.18)  вони матимуть вирішальне значення для західної підтримки реформ і безпеки України.

Але відносини попередніх українських урядів з МВФ неминуче заходили в глухий кут, коли тим доводилося розриватися між вимогами міжнародного співтовариства забезпечити лібералізацію ринку та очікуваннями українських виборців – вони-то мріяли про більш щедрих пільги і зниженні комунальних платежів.

Щоб не потрапити в політичну пастку, де одні виграють, а інші програють, новому уряду Зеленського доведеться вичистити з усіх рівнів корупцію і нестаранність.

 

Але, мабуть, найважче Зеленському буде виконати урочисту обіцянку провести прямі переговори з президентом Росії Володимиром Путіним і покласти край конфлікту на Донбасі – але ж для українських виборців це питання основний.

Судячи з російської реакції на приголомшливу політичну перемогу Зеленського, завдання має бути не з легких: Кремль почав видавати жителям Донбасу – в тому числі проживають на території, підконтрольній Україні – російські паспорти і вже порушив свої обіцянки щодо запланованого обміну полоненими.

Простягнувши руку і Заходу, і Москві, Зеленський ризикує накликати на себе гнів опозиції, особливо проросійської партії “Опозиційна платформа” і партії колишнього президента Порошенко “Європейська солідарність”.

Але доки президент і його союзники в парламенті будуть старанно працювати і поводитися з українським народом по-чесному, вони збережуть своє лідируюче положення серед центристів.

Однак на цьому етапі в прогнозах про те, чи доб’ються свого темна конячка Зеленський і його нова партія, надії переважають над вагомими аргументами.

Метью Рожанські – директор Інституту Кеннана в науковому Центрі Вудро Вільсона у Вашингтоні, округ Колумбія.

 

Рolitico